Нові дані підкреслюють важливість активного зігрівання пацієнтів під час операції.

Нещодавнє рандомізоване клінічне дослідження показало, що використання повітряно-підігрітих ковдр під час операції значно зменшило періопераційну гіпотермію, знизивши частоту її виникнення з 45% до лише 2,5%. У дослідженні також повідомлялося про меншу внутрішньоопераційну крововтрату, швидшу екстубацію та коротший час перебування у відділенні реанімації та післяопераційного догляду (ОРАТ) у пацієнтів, які отримують активне зігрівання.

Періопераційна гіпотермія залишається поширеною проблемою під час великих операцій, причому дослідження повідомляють про показники захворюваності до 70%, коли активне зігрівання не застосовується.

Рішення для контролю температури пацієнтів розроблені для підтримки:

✔ Підтримки нормотермії протягом усього періопераційного шляху
✔ Покращення відновлення та комфорту пацієнтів
✔ Підтримки клінічних команд за допомогою простих у використанні технологій зігрівання

Докази продовжують підтверджувати те, що клініцисти вже знають: ефективне зігрівання – це не просто комфорт, це клінічна необхідність.

Інформацію щодо дослідження ви можете знайти в статті: 

👉 Effects of air-heated blankets on hypothermia and quality of recovery in patients undergoing radical resection for endometrial cancer: A randomized trial

Medicine 104(27):p e42869, July 04, 2025. 

 Анотація статті

Передумови:
Періопераційна гіпотермія є поширеним ускладненням у пацієнтів, які перенесли великі абдомінальні операції. Метою цього дослідження було вивчити вплив термоковдр на періопераційну гіпотермію та якість відновлення у пацієнтів, які перенесли радикальну резекцію при раку ендометрія.

Методи:
У дослідження було включено 80 пацієнтів, яким виконували радикальну резекцію при раку ендометрія, і які були випадковим чином розподілені на контрольну групу (група C) та експериментальну групу (група A) (n = 40). У групі C застосовували стандартні заходи догляду. У групі A пацієнтів безперервно зігрівали за допомогою термоковдри (38°C) від моменту індукції анестезії до завершення операції. Реєстрували температуру тіла, інтраопераційну крововтрату, час екстубації, час пробудження та тривалість перебування у палаті післяанестезійного нагляду (PACU). Також оцінювали частоту гіпотермії, післяопераційного збудження, тремтіння, післяопераційної нудоти та блювання, а також затримки пробудження.

Результати:
Частота гіпотермії була значно нижчою у групі A (2,5% проти 45%, P = 0,001), а температура тіла через 30 хвилин після індукції анестезії та через 1 годину після початку операції була достовірно вищою порівняно з групою C (P < 0,05). Інтраопераційна крововтрата була меншою у групі A, ніж у групі C (135,8 ± 38,8 проти 155,8 ± 48,7 мл, P < 0,046). Час екстубації, час пробудження та тривалість перебування у PACU були коротшими у групі A порівняно з групою C (усі P < 0,05). Частота післяопераційного тремтіння також була нижчою у групі A, ніж у групі C (2,5% проти 20%, P < 0,024).

Висновки:
Застосування термоковдри може зменшити частоту інтраопераційної гіпотермії та післяопераційного тремтіння, скоротити час екстубації та час пробудження, а також зменшити інтраопераційну крововтрату у пацієнтів, які перенесли радикальну резекцію при раку ендометрія.

Приклад такого рішення доступний за посиланням: 

Пристрій для обігріву пацієнта Mistral-Air